1.Кримінальна
відповідальність (за порушення порядку проведення інспектування і прав його суб’єктів) інспекторів в ДЕІ
передбачається за:
Порушення, направлені на
дезінформацію при здійсненні екологічної інспекції і фальсифікацію її висновків
(надання за відомо невірних відомостей про екологічні наслідки об’єкта
інспектування).
2.Правові елементи в сфері охорони навколишнього середовища.
Правовими елементами є:
·система
закріплених законодавчих правил;
·державний
та суспільний контроль за здійсненням законодавчих правил;
·юридична
відповідальність за порушення вимог законодавства.
3.Антагоністична дія
– сумісна дія двох або декількох речовин, за якоїзагальний ефект є меншим від ефекту, який
спонукала кожна з цих речовин взята окремо, але в тих же концентраціях.
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Національний гірничий університет
Кафедра екології
КОМПЛЕКСНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
Напрям підготовки – 0708 «Екологія»
Спеціальність – 7.070801 «Екологія та охорона
навколишнього середовища»
може обстежувати в
установленому порядку об’єкти інспектування в любий час їх роботи з метою
перевірки виконання вимог екобезпеки та природоохоронних заходів.
2.Екологічний злочин (визначення та наведення прикладів):
Екологічний злочин –
погіршення якості навколишнього середовищата його складових, наслідки якого були передчасно відомі, які не
співпадають з національним, державним законодавством, що призвело до тяжких
екологічних наслідків. Наприклад, розпалювання вогнища у не відведеному для
цього місці, скид токсичних речовин у водоймища.
3.Антропогенне
забруднення – забруднення
навколишнього середовища, спричинене негативною діяльністю людини.
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Національний гірничий університет
Кафедра екології
КОМПЛЕКСНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
Напрям підготовки – 0708 «Екологія»
Спеціальність – 7.070801 «Екологія та охорона
навколишнього середовища»
1.ГДК
(гранично допустима концентрація) – норматив, який орієнтовано:
на підпороговий рівень дії
(впливу) токсиканта, що виводиться в ході лабораторного експерименту (спочатку
виводять залежність «доза-ефект», а потім на цій основі визначають межу
шкідливості (мінімальний токсичний ефект) та підпороговий рівень шкідливості
(максимальна недіюча на організм концентрація токсиканту).
2.Злочинне незнання (визначення та приклади).
Злочинне незнання –
небажання чи невміння користуватися даною інформацією про сучасний хід
еколого-економічних і соціальних процесівабопро їх розвиток у
майбутньому, тобто очевидне ігнорування факторів ризику, ігнорування самого
ризику, користування неповною інформацією (або представлення такої), що
призводить до негативних екологічних наслідків. Наприклад, проект повороту
сибірських річок, розміщення на відносно невеликій території п’яти АЕС та ін..
3.Асиміляційна
ємність середовища (екосистеми)
– максимальна динамічна місткість такої кількості забруднюючої речовини (в
перерахунку на одиницю об’єма середовища, або на всю екосистему), яка може бути
за депонованою, трансформованою та виведеною (шляхом дисемінації, дифузії чи
будь-якого іншого процесу переносу) за межі екосистеми без руйнування її
нормативного функціонування.
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Національний гірничий університет
Кафедра екології
КОМПЛЕКСНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
Напрям підготовки – 0708 «Екологія»
Спеціальність – 7.070801 «Екологія та охорона
навколишнього середовища»
1.Вплив екологічного ризику
для здоров’я та життя людей оцінюється за шкалою: мала, середня, велика
вірогідність. А якщо вплив великий і спостерігається при нетривалих, незначних
дозах і щільності дії факторів ризику, що визивають зміни у великих груп людей
здорових, в тому числі – різке погіршення здоров’я людей і негативний вплив на
екосистему, незворотні зміни, це:
велика вірогідність.
2.Методологічна основа
природоохоронної діяльності.
Основою є наступні екологічні закони:закон оптимуму (толерантності) – нормативна життєдіяльність і витримка
кожного організму (людського в тому числі), яка забезпечується оптимальними
сполученнями впливаючих на нього кліматичних, хімічних, біологічних та ін.
факторів.Закон внутрішнього динамічного розвитку
екосистеми. Він може спрогнозувати ланцюг негативних наслідків для
навколишнього середовища, біоти і людини, спричинених впливом на навколишнє
середовище екологічного інспектування.Закон
мінімуму – витривалість організму визначається найслабшою ланкою в ланцюзі
екологічних потреб.Закон відносної взаємозаміни – організм
(екосистема) в даній мірі здатен замінити дефіцитну речовину чи фактор іншою
близькою речовиною або фактором.
3.Аерозоль – в газоподібному середовищі твердіта рідкі речовини. Туман (рідкі частки
розміром 10-5 – 10-1 см), дим (тверді частки радіусом 10-8 – 10-2 см).
ВІДПОВІДЬ ДО
БІЛЕТУ № 5
1. Вірогідність екологічного
ризику для здоров'я та життя людей оцінюється за шкалою: мала, середня, велика
вірогідність.
А якщо дія помітна і спостерігається за безпосереднього
чи тривалого впливу факторів ризику на людину (екосистему), тобто за відкритої
і тривалої експозиції (часу) спостерігаються зміни в організмі здорової людини,
флори, фауни, то це:
·
2. Практичне значення екологічного закону оптимуму: цей закон дозволяє урахувати і спрогнозувати
вірогідні негативні наслідки для навколишнього середовища, біоти й людини,
спричинених впливом на навколишнє середовище об’єктомекологічного інспектування (експертизи).
3. Біогеоценоз – це елементарна
одиниця біосфери (це поняття ввів радянський ландшафтознавець В.Сукачов1940 році)
Біогеоценоз – це однорідна ділянка землі (земної поверхні) з повним складом живих та
косних компонентів, об'єднаних обміном речовин та потоком енергії в єдиний природний
комплекс.
ВІДПОВІДЬ ДО БІЛЕТУ № 6
1. Вірогідність екологічного
ризику для здоров'я та життя людей оцінюється за шкалою: мала, середня, велика
вірогідність.
А якщо вплив досить незначний і тому зміни можливі лише протягом всього
життя і лише у групах ризику, то це:
·
2. Прикладне значення екологічного внутрішнього динамічного розвитку
системи.
Результат
дії закону внутрішнього динамічного розвитку екосистем є, так званий, “ефект
каскаду”, або правило неминучих ланцюгових реакцій негативних екологічних
наслідків при надмірному зовнішньому впливі на екосистеми.
3. Біоіндикатор – це особина, група особин або спільнота (спільність) рослин чи тварин, за
присутності (чи за відсутністю), стану та поведінці яких судять про зміни
якості середовища.