5. ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ГРУНТУ, ПІД ЧАС ЛАНДШАФТНО -ЕКОЛОГІЧНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ.

 Наш час характеризується зростанням надходження в навколишнє середовище різних забруднень, починаючи з побутових та промислових викидів і закінчуючи пестицидами. В індустріально розвинутих країнах природне середовище настільки перевантажене відходами промислового виробництва і побутовими викидами, що воно не в змозі їх повністю знешкодити. Багато речовин (пластмаси, метали, скло, окремі пестицидні сполуки) не розкладаються або розкладаються дуже повільно, тому створюється загроза порушення екологічних зв'язків у природі. Основними джерелами забруднення у містах є викиди фабрик і заводів, побутові відходи, у сільській місцевості — накопичення гною, хімічні засоби захисту рослин та добрив.

Донедавна охорона грунту зводилась в основному до заходів зі збирання, вивозу, утилізації та знешкодження твердих та рідких нечистот і відходів господарсько-побутової та промислової природи. Розвиток промисловості, транспорту, інтенсифікація сільськогосподарського виробництва зумовили появу інших, якісно відмінних від попередніх, джерел забруднення грунту, а також інших об'єктів навколишнього середовища (атмосферного повітря, водних джерел тощо).

У вивченні процесів забруднення та самоочищення грунту важливе значення має склад і властивості ґрунту.

У грунті живуть найпростіші, комахи, черв'яки та інші організми. Основною живою частиною ґрунту є мікронаселення — бактерії, гриби (актиноміцети, дріжджі), водорості, віруси, фаги, бакте­ріофаги, актинофаги, аеробні, анаеробні та факультативні мікроорганізми в аеробних умовах призводять до розпаду органічної речовини до води, вуглекислоти, аміаку, сірководню. В анаеробних умовах процес розпаду органічних речовин супроводжується виділенням смердючих газів, а також аміаку, сірководню, меркаптану та ін.

У ґрунті виявлені віруси та фаги. Віруси є паразитами вищих рослин, тварин та людини. Фаги паразитують на мікроорганізмах.

Чисельні фундаментальні дослідження свідчать що мікроорганізми поширені на поверхні всієї земної кулі. Але перебіг та активність ґрунтових мікробіологічних процесів в окремих географічних районах є різними.

А саме: в південних районах грунтові процеси розвиваються більш активно, ніж у північних.

Чисельність ґрунтової мікрофлори дуже змінюється не тільки протягом року, а й у невеликих проміжках часу, що є наслідком динаміки температури, вологості, стану рослинного покриву та ін.

Найбільш загрозливими в епідеміологічному відношенні є чорноземні ґрунти лісостепової та степової зон. Поширеність інфекційних захворювань, спричинених цими збудниками, значною мірою визначається характеристикою ґрунтового покрову. Ці патогенні мікроорганізми наближаються до ґрунтових сапрофітів, поширення яких у ґрунті також визначається ґрунтовими та кліматогеографічними характеристиками. Отже, в окремих ґрунтах є адекватні фізико-хімічні та біологічні умови для існування патогенних мікроорганізмів, що дозволяє розглядати поширеність цих збудників з позицій еколого географічної концепції.

У ґрунтах великих міст виявляють 200—300 мкг бенз (а) пірену на 1 кг ґрунту, особливо в районах старої забудови, що, очевидно, пов'язано зі спалюванням вугілля як палива.

Таким чином, майже у кожній проаналізованій пробі грунту, навіть лісового, міститься бенз(а)пірен. Основним джерелом забруднення ґрунту цим шкідливим вуглеводнем є викиди промислових підприємств, авто- та авіатранспорту.

Одним із джерел забруднення ґрунту хімічними елементами, є викиди в атмосферу цілої низки шкідливих речовин. У ґрунт надходить значна кількість хімічних речовин у зонах навколо заводів до 5 км і більше. Це створює загрозу міграції хімічних сполук вглибину і надходження в поверхневі водні джерела, а також транслокацію в рослини через кореневу систему.

6. ВИВЧЕННЯ ГЕОХІМІЧНИХ ТА ГЕОФІЗИЧНИХ ЧИННИКІВ БІОСФЕРИ ЗА ЕКОЛОГІЧНИМИ КАРТАМИ.

 Геохімічна екологія розробляє та вивчає методи запобігання ендемічним захворюванням людини, спричиненим нестачею або надлишком у навколишньому середовищі тих чи інших хімічних елементів. Вивчення фізичних властивостей Землі та фізичних процесів, які відбуваються в її оболонках (літосфері, гідросфері, атмосфері), свідчить про тісний зв'язок цих чинників з біологічними процесами. Великого значення набули, зокрема, дослідження таких геофізичних чинників, як магнітне, електричне та гравітаційне поля Землі, територіальне поширення штучної та природної радіоактивності.

Вивчаючи ландшафт, екологи забезпечують даними слідуючі етапи своєї діяльності:

1)        прогнозування стану навколишнього середовища.

2)    регуляція природних процесів, які здійснюються за активної участі людини.

3)  виявлення та вивчення нових техногенних чинників впливу навколишнього середовища на організм людини (зміна теплового балансу Землі у зв'язку з накопиченням вуглекислоти в атмосфері; руйнування озонового шару атмосфери; зміна радіоактивного фону тощо).

Викиди газів-мікрозабруднювачів та вуглекислого газу (СО2), які пов'язані з людською діяльністю, змінюють характер теплового випромінювання з атмосфери у космос, спричиняючи так званий парниковий ефект. Приблизно на 50 % цей ефект зумовлений впливом СО2, інші 50 % припадають на присутній в атмосфері метан, N02 та Оз, а також хлоровані та фторовані вуглеводні. Вміст СОг в атмосфері збільшується щорічно на 0,4%, метану — на 1,1 %, оксидів азоту — на 0,3 %. Приблизно 95 % викидів СО2 антропогенного походження у глобальному масштабі має місце у Північній півкулі. За 1950—1984 рр. цей показник збільшився приблизно втричі. За оцінками вчених, він складає 5,3 млрд т за рік. Підвищений рівень викидів СО2 внаслідок зменшення лісових масивів посідає за своєю значущістю друге місце після спалювання викопних видів палива. Нині глобальна концентрація СО2 складає 630 мг/м3, що на 25 % вище, ніж на початку індустріальної революції, коли вона складала лише 500 мг/м3.

 7. ПРИКЛАДНЕ ЗНАЧЕННЯ ЛАНДШАФТНО - ЕКОЛОГІЧНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ.

 Вивчення ландшафту, набуті під час практики практичні навички та методи досліджень ландшафту перш за все слугують передумовою для вивчення та опануванням вміннями проводити ОВНС - оцінку впливу на навколишнє середовище майбутніми техногенними об'єктами. Адже першим і основним завданням ОВНС є:

Характеристика існуючого стану території району і ділянки ( площі, траси ) для будівництва та їх варіантів. Основними структурними розділами ОВНС є:

-                                        фізико - географічна і кліматична характеристика району будівництва об'єктів проектованої діяльності.

-                                        характеристика навколишнього природного середовища і оцінка впливів на неї. Розглянемо ж підрозділи ОВНС які потребують еколого - картографічних,

клімато - географічних знань та практичних навичок, які набувають студенти під час ландшафтно - екологічної навчальної практики.

 7.1. Фізико - географічна і кліматична характеристики районів і майданчиків будівництва об'єктів проектованої діяльності (ОВНС):

Підрозділ містить картографічні матеріали, ситуаційні схеми, опис фізико-географічних, кліматичних умов і рельєфу місцевості, дані про наявність об'єктів природно-заповідного фонду, узагальнену характеристику флори і фауни в обсязі мінімально необхідному для екологічних, соціальних і економічних оцінок регіонального рівня і характеристики розподілу всіх негативних факторів у зонах впливу проектної діяльностей.

7.2. Загальна характеристика об'єктів проектування і господарської діяльності в зонах їхнього впливу (ОВНС):

Перелік джерел впливів на навколишнє середовище, що включає площі заняття земельних угідь, обсяги знесених зелених насаджень, дані якісного і кількісного складу викидів в атмосферу, скидів стічних вод, фільтраційних витоків, твердих і інших відходів виробництва; дані про рівні шуму, ультразвуку, вібрацій, електромагнітних хвиль, іонізуючих випромінювань, інших шкідливих факторів.

 7.3. Характеристика компонентів навколишнього природного середовища і оцінка впливів на нього (ОВНС):

При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються наступні компоненти:

-         геологічне середовище;

-         повітряне середовище;. - мікроклімат;

-         водне середовище; -грунт;

-         рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти."

Розглядаються тільки ті компоненти й об'єкти навколишнього природного середовища, на які впливає проектована діяльність, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному. Для кожного розглянутого компонента навколишньої природного середовища приводиться обгрунтування необхідності його характеристики.

 7.3.1. Геологічне середовище (ОВНС):

Включається : характеристика основних геологічних елементів; геоморфологічних особливостей і ландшафтів, аналіз існуючих і прогнозованих негативних ендогенних і екзогенних процесів і явищ геологічного і геотехногенного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних, селевих, карстових змін напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні й ін.) з урахуванням впливів проектованої діяльності.

Плануються заходи щодо запобігання зменшенню можливих екологічно небезпечних змін у геологічному середовищі.

 7.3.2 Повітряне середовище (ОВНС):

Підлягають аналізу вплив пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що містяться у викидах об'єктів проектованої діяльності з урахуванням фонових концентрацій у межах зон їхніх впливів:

-          приводяться їхні кількісні характеристики;

-          враховуються підсумовуючі впливи;

-          приводяться результати розрахунків приземних концентрацій;

-          враховуються можливі аварійні ситуації і несприятливі метеорологічні умови;

-         обчислюються рівні гранично припустимих викидів і заходи щодо запобігання або зменшення утворення і виділення забруднюючих речовин в атмосферу.

Проводиться аналіз впливу теплових викидів, шуму, ультразвуку, електромагнітних і іонізуючих випромінювань і обґрунтовуються заходи щодо їхнього попередження або зменшення.

 7.3.3.          Мікроклімат (ОВНС):

Підрозділ виконується у випадках активного і масштабного впливів проектованої діяльності на мікрокліматичні умови (значне теплове забруднення, випаровування у великих масштабах та ін.).

Підлягають аналізу впливу проектованої діяльності на інтенсивність сонячної радіації, температуру, швидкість вітру, вологість, атмосферні інверсії, тривалість туманних періодів та ін.

 7.3.4.           Водне середовище (ОВНС):

Підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об'єктів і територій у зонах впливів проектованої діяльності, впливи на поверхневі і підземні води пріоритетних І специфічних забруднюючих речовин, що 'надходять у водне середовище при скиданні усіх видів стічних вод і фільтраційних витоків.

Матеріали, що характеризують підземні води, включають загальні зведення про басейни підземних вод, потужності зони активного водообміну, розвиток обріїв підземних вод, дані про державне господарське використання, перелік і опис пунктів гідрогеологічних спостережень та результати цих спостережень.

 7.3.5. Ґрунт (ОВНС):

-  Підлягають аналізу впливу проектованої діяльності на ґрунти з урахуванням особливостей землекористування забруднення шкідливими речовинами, вібрації, ендогенних і екзогенних геологічних процесів, явищ та інших факторів.

При оцінці впливів проектованої діяльності на стан грунтів враховуються генетичні види грунтів, характеристики їхнього гумусового обрію, механічні і водно-фізичні властивості ландшафтно-геохімічних бар'єрів (нагромадження і міграція речовин), родючість, ґрунтова мікрофлора і фауна, ступінь розвитку процесів деградації ґрунтів та ін.