8. ВЕДЕННЯ ЩОДЕННИКА ПРАКТИКИ ТА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Для засвоєння отриманих теоретичних знань студент протягом усього періоду практики в обов'язковому порядку повинен вести щоденник. Записи ведуться щодня, щоб мати змістовну системну інформацію. Кожен запис починається з дати, змісту та завдання на виконання робіт. Щоденник є робочим документом, матеріали якого є складовою частиною звіту про практику.

У щоденнику наводяться:

• візуальні спостереження, ескізні рисунки та схематичні зображення технологічних процесів обладнання очисних споруд, в схемах.

• розташування засобів контролю ефективності роботи технологічних процесів, що вивчає студент-практикант.

•   результати обстеження природоохоронних технологій за період практики, тривалість та причини їх порушень, критичний аналіз стану організації робіт.

•  у щоденнику наводяться особисті пропозиції студента щодо вдосконалення окремих ланок природоохоронних процесів.

Звіт з практики повинен містити слідуючи розділи:

•   титульний аркуш;

•   направлення та завдання на практику;

•   зміст звіту (ЗО сторінок);

•   перелік текстових та графічних матеріалів.

Зібраний під час проходження ландшафтно - екологічної навчальної практики матеріал складається в папку та подається до захисту.

9.          ДОДАТОК 1. Зразок титульного аркуша.

10.        ДОДАТОК 2. Зразок індивідуального завдання.

11.        ДОДАТОК 3. Довідка.

Додаток 1

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

Гірничий факультет

Кафедра екології

Звіт

про ландшафтно-екологічну навчальну практику

на ________________________________________________________________

(назва промислового підприємства, установи, закладу тощо)

 __________________________________________________________________

Студента(ки) гр.  _______________                          Курс  ____________________

 __________________________________________________________________

(прізвище ім'я та по-батькові)

Керівник практики від

підприємства                         _____________            ____________________

(підпис)                                               (ПІБ, посада)

Керівник практики від

університету                           _____________            ____________________

(підпис)                                 (ПІБ, вчене звання,

науковий ступінь, посада)

Дніпропетровськ

200_

Додаток 2

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

Гірничий факультет

Кафедра екології

Індивідуальне завдання

до ландшафтно-екологічної навчальної практики

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Студента(ки) гр.  _______________                          Курс  ____________________

 __________________________________________________________________

(прізвище ім'я та по-батькові)

Керівник практики від

підприємства                         _____________            ____________________

(підпис)                                               (ПІБ, посада)

Керівник практики від

університету                           _____________            ____________________

(підпис)                                 (ПІБ, вчене звання,

науковий ступінь, посада)

Дніпропетровськ

200_

Додаток 3

Довідка: ландшафтно - екологічна навчальна практика в Донецько-Придніпровському регіоні.

Донецько-Придніпровський регіон займає близько 19 % території України. Тут проживає 28 відсотків населення країни, розташовано майже 5 тис. підприємств, серед яких — гіганти металургії, хімії, енергетики, машинобудування, гірничої, вугільної та інших галузей промисловості. Це район інтенсивного сільського господарства. Територія орних земель становить 70,4 %, при чому майже три чверті фунтів деградує. Ґрунти надмірно забруднені не тільки пестицидами та мінеральними добривами, а й важкими металами, особливо поблизу міст у радіусі 20—25 км.

Підприємства цього регіону викидають в атмосферу за 70 % загального в Україні обсягу викидів оксидів вуглецю та азоту, сірчистого ангідриду, вуглеводнів. Протягом тривалого часу не вирішується проблема утилізації промислових відходів, яких у регіоні накопичилось понад 10 млрд. т. Обладнання на заводах і фабриках майже сповна виробило свій ресурс, основні фонди підприємств зношені в середньому на 70 %. Внаслідок цього частішають аварії, що завдають шкоди довкіллю, нерідко — надто відчутної. На більшості підприємств або немає очисних споруд або вони не діють; нові ресурсозберігаючі технології не впроваджуються за браком коштів.

Найзабрудненішими містами останнє десятиліття залишаються Донецьк, Макіївка, Горлівка, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Єнакієве, Кривий Ріг, Алчевськ, Дзержинськ (Донецька область), Краматорськ, Луганськ, Запоріжжя, Маріуполь.