Більшість герпетичних уражень мають тенденцію до рецидивів та хронічного перебігу. Це передбачає комплексний підхід до лікування захворювань, зумовлених вірусом простого герпесу (ВПГ), з використанням етіотропних противірусних препаратів, імунних стимуляторів, фізіотерапевтичних засобів. Ефективним препаратом для лікування генітального герпесу є ацикловір (зовіракс), який призначають усередину, внутрішньовенно і місцево. Він добре проникає в клітини, має мінімальну токсичність, не викликає звикання, не накопичується в організмі, що дозволяє застосовувати його протягом тривалого часу. Оральні препарати ацикловіру показані для лікування герпетичних уражень шкіри і слизових оболонок.
Вони застосовуються для відвертання рецидивів і профілактики герпетичної інфекції (ГІ) у хворих з пригніченим імунітетом. Усередину препарат застосовують у вигляді таблеток по 200, 400 і 800 мг і суспензії по 200—400 мг ацикловіру на кожні 5 мл. Пацієнтам рекомендовано одну з цих доз 5 разів на день, приблизно через кожні 4 години, виключаючи нічну дозу. Лікування триває 5 днів, але у тяжких випадках курс може бути подовжений до 7—10 діб. Його необхідно починати якомога раніше після появи герпетичних уражень. Препарат у ампулах для внутрішньовенного уведення містить 250 мг ацикловіру. Необхідна доза повинна уводитись краплинно протягом однієї години у дорослих — 5 мг/кг кожні 8 годин протягом 5—10 днів. Пацієнтам з ускладненими формами ГІ, а також особам з імунодефіцитами, доза ацикловіру становить 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин. Тривалість курсу лікування — 5—10 днів.При лікуванні вагітних жінок доза ацикловіру 5— 10 мг/кг маси тіла, уводиться внутрішньовенно, краплинно, протягом години, з інтервалом 8 годин, курс лікування 5—10 днів. Новонародженим та дітям до 3 місяців ацикловір длявнутрішньовенного уведення визначається у дозі 10 мг/кг маси тіла. Доза уводиться краплинно протягом години кожні 8 годин. При лікуванні інфекцій ВПГ у дітей віком до 2 років рекомендується половина дози ацикловіру, передбаченої для дорослих, а дітям віком від 2 років — у дозі, як для дорослих. Лікування триває 5 днів. Однак за показанням його іноді продовжують до 7—10 днів. Дозування ацикловіру для внутрішньовенного уведення у дітей віком від 3 місяців до 12 років можна визначити за допомогою площі поверхні тіла — 250 мг/м2 поверхні тіла кожні 8 годин. Пацієнтам з герпетичним енцефалітом — 500 мг/м2 поверхні тіла кожні 8 годин за умови нормального функціонування нирок. У випадках змішаного інфікування герпесу із хламі- діями, мікоплазми або трихомонади, антихламідійне, антимікоплазмове і протитрихомонадне лікування призначають до початку приймання ацикловіру. Противірусний препарат — валацикловір (вальтрекс) призначається у дозі 500 мг 2 рази на день протягом 5— 10 днів. Висока ефективність вальтрекса встановлена і в дозі 250 мг 3 рази на день при лікуванні хворих на генітальний герпес (ГГ), а також по 125 мг 2 рази на день для профілактики його рецидивів. Ацикловір у формі крему (5 %) наносять 5 разів на добу на вогнища уражень відразу після появи ерозії, виразки або в продромальному періоді на місця, де передбачається виникнення висипу. Лікування продовжують 5—10 днів. Крем не слід наносити на слизові оболонки порожнини рота, ока, піхви. Для лікування хворихна герпетичний кон'юнктивіт використовують 3% (очну) мазь ацикловіру. Видушену з тюбика смугу довжиною 10 мм закладають у нижній кон'юнктивальний мішок 5 разів на день кожні 4 години. Курс лікування — 3 дні після зникнення запальних явищ в кон'юнктиві ока. Після застосування мазі може виникнути відчуття слабкого печіння. Для закріплення терапевтичного ефекту у хворих з частими рецидивами захворювання проводять тривале лікування ацикловіром (3—18 місяців) у дозі 400 мг 2 рази на день або 200 мг 4 рази на день. Поряд з противірусними засобами спрямованої дії застосовують препарати, які коригують імунну систему і спроможні блокувати реплікацію вірусів — гропринозин, циклоферон, неовір. Гропринозин пацієнти одержують по 500 мг 4 раз на день після їжі протягом 7 днів, після чого хворим призначають ацикловір. Через 8 днів гропринозин повторюють за тією ж схемою. Циклоферон випускається в ампулах по 2 мл (250 мг 12,5% розчину), уводиться внутрішньом'язово і внутрішньовенно. Хворим призначають 2 мл (250 мг) циклоферону 1 раз на добу на 1, 2, 4, 6, 8, 10 і 12-й день лікування. У гострому періоді захворювання призначається 1 внутрішньовенна ін'єкція (4 мл, 500 мг), далі внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Для закріплення терапевтичного ефекту можливе повторення курсу лікування. Патогенетична і симптоматична терапія герпетичних уражень включає стимуляцію неспецифічної реактивності організму (алое, аутогемотерапія, вітаміни групи В, аскорбінова кислота), антигістаминні препарати (супра- стин, тавегіл, ебастин, лоратадин, фексофенадін). У випадках тяжкого перебігу ГІ з інтоксикаційним синдромом проводиться внутрішньовенна інфузійна дезінтоксика- ційна терапія. Пацієнтам призначають глюкозно-інсуліновий коктейль (глюкоза 5% — 400 мл, інсулін — 8 ОД, панангін — 10 мл) або гемодез по 200 мл внутрішньовенно. Інфузїї цих препаратів проводять 1 раз на 2 дні, курс лікування 3—5 інфузій. Профілактика ГІ ускладнена властивістю ВПГ зберігатися в організмі людини в лімфатичних вузлах та гангліях нервової системи. Слід уникати статевих або інших інтимних контактів у період загострення. Надійним засобом є особиста гігієна. Виправдана також первинна профілактика — попередження інфікування завдяки інформації про необхідність вести здоровий спосіб життя, що дозволяє уникнути чинників ризику зараження та рецидивів. Для успішної профілактики потрібне одночасне обстеження і лікування статевих партнерів, обов'язкова санація латентного вогнища ГІ при первинному виявленні герпесу іншої локалізації, а також одночасне лікування супровідних захворювань. Загостренню захворювання сприяють різноманітні чинники: надмірне ультрафіолетове опромінення при тривалому перебуванні на сонці, надмірне охолоджування, втома, менструація, стрес, депресія.