Він служить розуму й добру

     «          

     «Високоосвічена людина з багатогранними інтересами», ­­­— так сказав про нього завідуючий кафедрою  шкірно-венеричних хвороб  Дніпропетровської медичної  академії професор  Валерій Федотов.

     Він дуже доброзичливий і відповідальний. Уміє ладити з людьми: і з колегами, і зі студентами, і з хворими. А визначальна риса його характеру – різнобічні інтереси , – це слова президента Асоціації  дермо венерологів та косметологів, проректора з наукової  роботи Київського  національного медичного університету професора Володимира Коляденка.

  Небайдужий, правдолюб, борець зі світлим розумом  та постійним     прагненням  самовдосконалення  – так сказав про героя нашого допису заслужений  лікар України президент Асоціації лікарів України  Юрій Гордон.

   А говорили вони всі про доцента Володимира Костянтиновича  Богданова – доцент   наук мікробіології та вірусології  кафедри екології ; Національного  гірничого університету , консультанта дерматовенерологічного  шпиталю для інвалідів війни. Можемо ще додати, що саме Володимир Богданов  був однім з ініціаторів створення та організатором Асоціації лікарів України.

   Але про це дещо пізніше. А поки повернімось в далекий 1968 рік, коли Володя Богданов  закінчив Межівську  середню школу і стояв на роздоріжжі: який шлях обрати в житті? Йому пророкували кар’єру математика,  художника. Але його  вабила медицина: таємниці людського організму, його приховані сили, допомагати людям  у боротьбі з  хворобами. Вже тоді його прагнення до нових знань, до самовдосконален- ня підмітили педагоги. Студент невтомно перегортав купи літератури, він шукав відповіді на свої запитання  і в сучасних медичних надбаннях, і в сивій давнині. Коли навчання завершилось, Богданову запропонували наукову діяльність на кафедрі шкірних хвороб  медінституту.  Але він не вважав себе готовим, не вважав, що зможе стати повноцінним дослідником, не випробувавши себе на практиці. І повернувся в Межову, ставши першим лікарем дерматовенерологом  району. Обладнав кабінет, розгорнув широку профілактику роботу і працював, працював…. Йому дуже допомагало уміння  ладити з людьми, знаходити для кожного потрібні слова, йому довіряли. Тільки дивувались: чому лікар так прискіпливо цікавиться тим, що, здавалося б, до болячки відношення не має?

     А він був упевнений:не буває універсальних ліків та їх дозування, слід враховувати не тільки індивідуальні особливості організму кожного, але й обов’язково  психологічний стан людини. Тільки тоді можна досягти хороших результатів. Результати не забарилися, а з ними й добра слава: Богданов допомагає навіть тим, хто зневірився в одужанні.

   А Володимир Костянтинович тим часом відчуває потребу вчитися. Спочатку – клінічна ординатура Дніпропетровського медінституту, потім – аспірантура Українського  державного  медичного університету.

   Він не тільки невтомно набирається досвіду, а й передає його іншим, викладаючи в Дніпропетровському базовому  медичному училищі , медінституті.

    Завантаженість не перешкоджає Богданову займатися науково-дослідницькою  роботою. Його публікації часто з’являються в наукових збірках та журналах і завжди присвячені новим методикам лікування. Так, спосіб лікування псоріазу, запропонований Володимиром Костянтиновичем, визнаний українським державним медичним університетом  та рекомендований до широкого впровадження  у практику,  допоміг багатьом людям успішно долати хворобу. Але невтомний лікар йде далі – пише й захищає кандидатську дисертацію щодо особливостей терапії псоріазу з урахуванням супутніх захворювань печінки та нирок.

    Деякі його розробки – нове слово в медицині, він автор  двох винаходів та має патент на лікування псоріазу.

   ЗДАЄТЬСЯ, можна трохи перепочити. Адже навколо безліч прикладів, коли досягши бодай невеликої висоти у житті, людина заспокоюється і спочиває на лаврах. Але ж про Богданова недарма говорять: борець,  правдолюб, небайдужий. Володимир Костянтинович, як громадянин і патріот, переймається проблемами вітчизняної охорони здоров’я. Саме прагнення до вдосконалення вітчизняної  медицини, до підвищення соціального стану людей  у білих халатах і спонукало його  взяти активну участь у створенні Асоціації лікарів України. Його неодноразово обирали членом правління асоціації, він відповідає за велику та важливу ділянку роботи – зв'язок та спільні дії з громадськими організаціями в Україні та близькому і далекому зарубіжжі. Він плідно працював і над програмою вдосконалення системи вітчизняної охорони здоров’я. Пропозиції Богданова з увагою вивчали фахівці, про що свідчать листи подяки МОЗ України та широкий резонанс  у медичній пресі.

   Коло його професійних інтересів  дуже широке. Останнє його професійне «захоплення» – глинотералія, яку застосовують у клініка Німеччини, Швейцарії, а тепер і Україні і яка допомагає при захворюваннях шлунка , шкіри та суглобів.

    Під час останньої  зустрічі Володимир Костянтинович ділився:

   Всесвітня  організація охорони здоров’я занепокоєна навалою вірусних інфекцій.  Людство дізналося про існування вірусів не так давно. Наприкінці двадцятого століття було відкрито  близько двадцяти видів вірусних хвороб. Серед них – гепатит B та С, ВІЛ/СНІД. Нині вчені вважають, що понад сімдесят відсотків усіх хвороб людини зумовлюються вірусами. Наприклад, причинами бронхіту, енцефаліту, ангіни, нежитю є саме віруси. Щоб ви знали, відомо понад 250 найменувань вірусів, які зумовлюють захворіння лише  дихальних шляхів!

    Виникнення багатьох начебто  й неінфекційних хвороб вчені  пов’язують також саме з вірусами: діабету в молоді – з вірусом Коксакі, шизофренії – з вірусом грипу, атеросклероз – з вірусом герпесу. На початку двадцятого століття людство дізналося про віруси злоякісних пухлин.

   Небезпечно, що носій вірусу може навіть не відчувати нічого. Але достатньо стресу, чи алкоголю, чи різкої зміни температури (у кожного своя причина), аби вірус показав зуби, і людина захворіла.

   Сьогодні створені досить ефективні противірусні препарати: рибоварін, амізон, ремантадін, трафлю. Але вживати їх можна тільки за призначенням фахівця. Самолікування ще нікому не пішло на користь, особливо якщо стосується вірусів.

    Але кожен може вберегти себе від їх згубного впливу, дотримуючись елементарних правил гігієни. Це елементарно, але відверто скажіть: чи багато ми приділяємо цим нескладним вимогам? Та взяти хоча б поширену  останнім часом звичку,особливо серед молоді – пити напої з пляшки. Це чомусь вважається зараз ознакою розкутості,  а насправді – величезна небезпека для здоров’я тих, хто полюбляє так робити. Уявіть тільки,  через скільки рук пройшла ця пляшка, а ви її облизуєте.

   Колись, ще молодим фахівцем, я поклав собі за життєве кредо слова Стражеско: « Нема більшого щастя, ніж служити водночас розуму і добру». І старався завжди служити добру – повертати людям здоров’я, служити розуму – пробуджувати в оточуючих  інтерес до життя гармонійного, красивого кращого, без шкідливих звичок і насильства над організмом. Не завжди мені це вдавалося. Але коли мій кабінет зі словами подяки покидала вилікувана людина, яка йшла від мене з усвідомлення, яке це багатство примножувати самостійно. Думав, що недарма живу на світі.