Вплив інформаційного (елементарного) забруднення на здоров’я людини
Інформація є унікальним універсальним ресурсом, абсолютно «ліквідним» як з погляду легкості переміщення в просторі, так і у часі, можливості бути загальнодоступною, а також перетворюватись в гроші. Саме універсальність інформації, що спирається на сучасну технічну базу у вигляді світових електронних мереж, перетворила її в потужну продуктивну силу та дозволила говорити про вступ людства в стадію інформаційного співтовариства. Це проект планетарного масштабу, об’єктивна закономірна тенденція сьогодення, з чим повинна рахуватися кожна країна. Український культурний, науковий, світоглядний внесок також важливий для реалізації проекту інформаційного суспільства. [Несвіт Г.П. Інформаційна політика держави як фактор реформування суспільства. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – Одеса, 2001. – 16 с.]. Інформаційно-психологічний вплив з давніх-давен використовувався для залякування, обману, підкупу, загрози і шантажу противника, для впливу на його поведінку. У війнах XX століття застосування інформаційно-психологічного впливу набрало особливо великого розмаху: це були великомасштабні, цілеспрямовані, ретельно сплановані дезінформаційні акції. Адже з’ясувалося, що інформаційно-психологічними засобами можна дуже ефективно впливати на інтелектуальну діяльність, психіку, свідомість, підсвідомість політичного і військового керівництва противника, особового складу його військ (сил), а також населення країни, проти якої ведуться бойові дії. Відтак інформаційно-психологічний вплив стає потужним інструментом інформаційної боротьби. Нині він став невід’ємною складовою інформаційної боротьби і у військових діях, пов’язаних з миротворчими операціями. [Е. Токов, А. Косюк. Психологические операции ВС США в войнах и конфликтах ХХ века. // Зарубежное военное обозрение. – 1997. №6. С. 12. Д. Тюрин, В. Сафонов. Психологические операции ВС США в Афганистане. // Зарубежное военное обозрение. – 2002. №3. С. 7.] Людство XXI століття живе в мегаінформаційному просторі й що хвилини одержує відомості про навколишній світ з преси, теле- і радіопередач. Саме мас-медіа, будучи основним постачальником інформації, впливають на формування внутрішньої картини світу людей, своєрідної когнітивно-поведінкової матриці, на основі якої відбувається орієнтація в світі. І в цьому значенні людина інформаційного суспільства не є вільною, оскільки не має змоги самостійно одержувати повні й, головне, достовірні знання про події, що відбуваються. Як справедливо зауважує відомий західний політолог І. Бехер, «...ніхто не каже, що думати заборонено або власні думки небажані. Але бажані думки створюються в таких масштабах, що власне мислення тоне в їх масі, а ці бажані думки так тонко вводяться в свідомість, що люди сприймають це чуже мислення за результат роботи власної думки. Ця думка особливо актуальна сьогодні, в XXI столітті, коли за масштабами впливу мас-медіа досягли континентального й навіть світового розмаху за рахунок об'єднання в єдину мережу, що охоплює величезну масу людей, які в більшості своїй через брак часу не здатні критично оцінювати й аналізувати отриману інформацію. »[ Бесонов Б. Пропаганда и манипуляция // Реклама: внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход. - Самара: Бахрах, 2001. с 703-711]. Інформаційне забруднення — засмічення інформаційних ресурсів непотрібними, невідповідними та низькоякісними даними. Поширення непотрібної та небажаної інформації може мати згубний ефект на діяльність людини. Інформаційне забруднення— є значною проблемою, яка швидко поширюється. Більшість сучасних описів інформаційного забруднення стосується комп 'ютерної інформації, як то електронна пошта (e-mail), миттєві повідомлення (instant messaging), ін. Поняття інформаційне забруднення введене у 2003 році Якобом Нельсоном (Jakob Nielsen). [ статья. Вікіпедія-вільна енциклопедія.Тема: Поняття інформаційне забруднення.с1] На сьогодні важливе гігієнічне значення для забезпечення належних умов життєдіяльності людини має стан електромагнітної cитуації в населених місцях. У результаті індустріалізації та науково-технічного прогресу кількість і різноманітність джерел електромагнітного випромінювання швидко зростає. В Україні, як і в усьому світі, також спостерігається стрімке збільшення кількості таких джерел – щодня будуються та реконструюються базові станції стільникового зв’язку, дообладнуються та реконструюються телерадіопередавальні центри, об’єкти радіонавігації, радіолокаційні станції (РЛС), станції супутникового зв’язку, активно використовуються бездротові способи передачі даних у мережі Інтернет, встановлюються локальні офісні бездротові мережі тощо. До того ж майже кожний дорослий мешканець та навіть діти щодня користуються стільниковими радіотелефонами та побутовими електроприладами. Однак найбільшу стурбованість у населення викликають базові станції стільникового зв’язку (далі - БС), які будуються в безпосередній близькості до місць перебування людини (житлові та громадські будівлі, відкриті території тощо). Звичайно, кожну людину хвилюють питання: «А чи впливає робота БС на здоров’я; що таке базова станція, як вона влаштована, які елементи базової станції випроміню- ють електромагнітну енергію; який порядок вибору та погодження місця встанов- лення БС; якими документами регламентується та якими державними органами контролюється порядок будівництва й експлуатації радіотехнічних об’єктів взагалі та БС зокрема; які безпечні рівні електромагнітного випромінювання для населен- ня прийняті в нашій державі та за кордоном; який принцип дії електромагнітного поля?» тощо. Як наслідок, через відсутність достатньої інформації, що надавала б відпо- віді на поставлені питання, щороку збільшується кількість звернень громадян до закладів держсанепідслужби з проханням підтвердити правомірність будівництва певного радіотехнічного об’єкту та його безпечність для здоров’я. З метою реалізації права громадян на достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я, здоров’я населення, а також про наявні та можливі чинники ризику для здоров’я, їх ступінь, яке гарантовано ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», фахівцями Центральної санепідстанції МОЗ України підготовлено інформаційний бюлетень, у якому надані відповіді на основні питання, що хвилюють громадян України стосовно можливого впливу електромагнітного випромінювання на здоров’я людини та контролю за об’єктами, що є його джерелом.[статья. головний лікар Центральної санепідстанції МОЗ України Некрасова Л.С.с 1-2 ] Здоров’я та хвороба людини – наслідок впливу навколишнього середовища. Здоров’я не можна розглядати як дещо незалежне, автономне. Воно є результатом впливу соціальних та природних чинників. Гігантські темпи індустріалізації та урбанізації при певних соціальних умовах можуть спричинити порушення екологічної рівноваги та викликати деградацію не тільки середовища, а й здоров’я людей. Несприятливі чинники навколишнього природного середовища впливають приблизно однаково на особливості захворювання людей в країнах з різним соціальним устроєм. Але негативний вплив цих чинників можна нейтралізувати, пом’якшити, практично звести до мінімуму деякими чинниками соціального характеру: особливостями виробничих відносин, системою охорони здоров’я, ставленням суспільства до здоров’я та захворювань людини та ін.[ Екологічна освіта та виховання учнівської молоді: Матеріали Всеукраїнської наук.- практ. Конф. (м. Кам’янець-Подільський, 25-26 лютого 1998 р.). - Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, інф.-вид. відділ, 1998. -104 с. ] «Сучасна людина фактично обожнила саму себе. Та вона — фальшиве божество. Створене нею на Землі — не рай, а кошмар, до якого вона сама адаптується дедалі меншою мірою й який уже не може задовольнити її соціальних, психологічних, духовних і естетичних запитів.» Е. Голдсміт, американський публіцист.[«Основи Экології» Білявський.с.15-16 пункт «Духовна криза»]. Інформаційний-цей вид впливу на сьогодні мало вивчений,однак вважаеться, що він спостерігається при впливі малоінтенсивних рівнів електромагнітного поля.Поняття інформаційного впливу означає формування біологічного ефекту за рахунок енергії самого організму,зовнішній вплив дає лише поштовх, «інформацію» для розвитку реакції організму.[ «Мобільний зв'язок та здоров'я людини» Штиль О.В. , Протас С.В. с 4-5] Сучасні мас-медія, мають дуже велику суспільну силу, вони активно впливають на громадську думку та на масову свідомість населення. Цей вплив варто ґрунтовно досліджувати.Закладеної в нас біологічної програми поведінки замало для того, щоб ми були людьми. Вона доповнюється програмою, що записана знаками культури. І ця програма - колективний твір. Відтак наша поведінка завжди перебуває під впливом інших людей, і захистити себе від нього певним жорстким бар'єром ми , зрештою, не можемо. Ось так і виникає таке важливе поняття, як маніпуляція.Однією з перших книг, безпосередньо присвячених маніпуляції свідомістю, була книга соціолога з ФРН Герберта Франке «Маніпульована людина» (1964). Він дає таке визначення: «Під маніпуляцією переважно треба розуміти психічний вплив, який здійснюється таємно, відтак, на шкоду тим особам, на котрих він спрямований. Найпростішим прикладом цього може бути реклама». [Матвієнко В.Я. Соціальні технології. - К.: Українські пропілеї, 2001. с 448]. Отже, по-друге, маніпуляція - це прихований вплив, факт якого має залишитися непоміченим об'єктом маніпуляції. Як зазначає один із провідних фахівців щодо американських ЗМІ, професор Каліфорнійського університету Г. Шіллер: «для досягнення успіху маніпуляція має залишатися непомітною. Успіх маніпуляції гарантований, коли маніпульований вірить: усе, що відбувається, природне і неминуче. Коротше кажучи, для маніпуляції потрібна фальшива дійсність, в якій її присутність буде непоміченою». [Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За заг. ред. B.I. Воловича. - К.: Укр. центр духовн. культури, 1998 ,с 322-323]. Маніпулювання засноване на перекручуванні інформації та відвертому обмані. Причому це не заради врятування, а корисні дії. Маніпулювання як спосіб соціального управління має для його суб'єктів багато переваг у порівнянні з силовими та економічними методами панування. Воно здійснюється непомітно для людей, якими управляють, не несе за собою прямих жертв та крові, не вимагає більших матеріальних витрат.Неправдива інформація, діючи на поведінку людини, ніскільки не зачіпає її дух, її наміри та настанови. Є.Л. Доценко в книзі «Психологія маніпуляції» пояснює: «Наприклад, хтось запитує у нас дорогу на Мінськ, а ми його, обманюючи, спрямовуємо на Пінськ - це є тільки обман. Маніпуляція має місце тоді, коли той, інший, збирався йти до Мінська, а ми зробили так, щоб він захотів іти до Пінська» [Корольков. Г. Паблик рілейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник, 2-е вид. доп. - К.: Видавничий дім «Скарби», 2001.,с 97]. У книзі «Маніпульована людина» підкреслюється ця особливість маніпуляції як психологічний вплив: «Він не лише спонукає людину, яка перебуває під таким впливом, чинити те, чого хочуть інші, він змушує її прагнути це зробити» [. Матвієнко В.Я. Соціальні технології. - К.: Українські пропілеї, 2001. ,с- 240]. Відомий фахівець у галузі управління С. Паркінсон дав таке визначення: «В динамічному суспільстві мистецтво управління зводиться до вміння спрямовувати в потрібному напрямку людські бажання. Ті, хто досконало оволодів цим мистецтвом, зможуть досягти нечуваних успіхів» [Корольков. Г. Паблик рілейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник, 2-е вид. доп. - К.: Видавничий дім «Скарби», 2001. ,с- 102]. Так відомий італійський кінорежисер Федеріко Фелліні вважав, що «з допомогою гіпнотичної сили видовища, яке і вдень і вночі без перерви приходить до людей в будинок, телебачення зруйнувало не тільки світ кіно, але також ставлення індивіда до дійсності. Усе життя - природа, наші друзі, література, жінки - все поступово згасає під впливом цього маленького екрану, який стає все більшим та проникає усюди. Він поглинув усе: реальність, нас самих і «наше ставлення до дійсності». [Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию: Учебник для студентов высш. учеб. заведений. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Аспект Пресс, 1997,с- 357]. Існує позиція, за якою величезні дози масової інформації можуть стати «соціальним наркотиком» для мас, можуть відучити людство від активної участі у суспільному житті, від пізнання його законів та перетворити маси у пасивних споживачів новин. Так чи інакше, засоби масової інформації перетворилися на могутній соціальний інститут, що виховує соціально-громадянські, національно-духовні почуття, звички, спонуки, наміри, тощо. Вони беруть активну участь у формуванні та розвитку особистості, мають величезний вплив на духовне вдосконалення аудиторії, виховання високих моральних якостей та духовних принципів Як наслідок, виникає тривожний тип особистості - агресивний або байдужо-агресивний. Це супроводжується гальмуванням моральної, інтелектуальної, творчої активності людини; стає повільнішим або навіть припиняється його особистісне зростання і формування незалежної індивідуальності. Відомий історик і культуролог ХХ століття А.Дж. Тойнбі пише з цього приводу, що у спотвореності західної преси відчувається владна сила сучасного індустріалізму і демократії, які намагаються утримати основну масу людей на як можна більш низькому рівні духовності. Він доходить висновку, що стагнація мас є фундаментальною причиною кризи. А результат діяльності розлюченої реальності - невротизований, нестійкий тип особистості. [ Князева М.Л. «Черная культура» и светлый человек // Педагогика. - 2001. - №3 ,с 98]. До негативних наслідків масової комунікації можна віднести формування у реципієнтів потреби в негайному задоволенні власних бажань і потреб, а також ослаблення навичок читання і зниження творчого потенціалу. Масований вплив масової комунікації може негативно впливати на якість міжособистісного спілкування дітей, зменшувати кількість ігор з однолітками. Мультфільми, з їх швидкою зміною візуальних і аудіо стимулів особливо привертають увагу дітей та здатні суттєво зменшувати міжособистісні контакти.Герої теле - та відео фільмів деяким людям в якійсь мірі заміняють родину. Занурення в «денні сни» телефільмів дозволяє уникнути, сховатись від проблем і труднощів реального життя, що в ряді випадків посилює соціальну адаптацію, посилює самотність. У зв'язку з надмірним інтересом до телебачення і відео говорять навіть про формування нації «відеотов» (за аналогією з ідіотами). Відзначається вплив ЗМІ та на розвиток у людей неадекватного страху перед злочинністю. Такого роду страх найбільшою мірою залежить від характеру освітлення злочинів: страх і тривога виявляються більш сильними в тому випадку, коли дається інформація про злочини місцевого рівня, а також про злочини, жертва яких ніяк не провокувала злочинця, і, нарешті, про злочини «сенсаційних », що відрізняються від більшості інших. Насильство і агресія в засобах масової інформації зустрічаються вкрай часто. У США за період з 1957 по 1985 рр.. кількість показаних по телебаченню сцен насильства зросла в 4 рази. У Росії з початку 90-х рр.. простежується та ж тенденція. Подібна значна представленість насильства в ЗМІ ставить проблему їх впливу на реальне агресивне поводжень людей. Незважаючи на те, що з даної проблеми накопичено великий обсяг емпіричних даних, все-таки повної ясності тут не спостерігається. Так, повідомляється про сильний ефект показу телевізійних сцен агресії, і в той же час є дані про те, що насильство на екранах телевізорів не впливає на агресивну поведінку дітей, а якщо й має, то слабкий вплив, у деяких групах дітей і зовсім сприяє зниження агресивності. У результатах лабораторних досліджень єдності більше: перегляд агресивних фільмів в лабораторних умовах, як правило, викликає агресивну поведінку. Відзначається зв'язок між появою в ЗМІ відомостей про гучні злочини або судових процесах і рівнем злочинності. Причому простежується наступна закономірність: якщо повідомлялося тільки про злочин, то кількість злочинів через кілька днів після такого повідомлення зростала, якщо ж згадувалося не тільки про злочин, але і про покарання за нього, то кількість злочинів знижувався. [ Журавльов Г.Т. Прикладна соціологія: Навчально-практичний посібник / Московський державний університет економіки, статистики та інформатики. - М.: МЕСИ, 1998. ,с 111 ]. У політичному житті сучасного демократичного суспільства політична реклама займає цілком визначене місце, є найважливішою технологією "паблік рілейшнз". Жодна передвиборна кампанія не обходиться без політичної реклами. На неї в середньому затрачається одна третина від усіх засобів, що виділяються на передвиборну кампанію. Французький дослідник А. Дейян способи дії політичної реклами розділяє на раціональний і емоційний, а звідси і види реклами. Раціональна (предметна) реклама інформує, звертається до розуму потенційного покупця (виборця), приводить аргументи для переконання його. Емоційна (асоціативна) реклама викликає спогади і наводить на думку; вона впливає через асоціацію ідей, шляхом відтворення обставин.Тим самим підводить людей до якихось певних дій,у нашому випадку проголосувати за певного кондидата або партію.[ Карпухин О., Макаревич Э. Формирование масс: Природа общественных связей и технологии «паблик рилейшенз»: Опит историко-социологического исследования. Калининград: ФГУИПП Янтар. сказ.2001 с 205,211]. В нових соціокультурних умовах відбувається формування інформаційного середовища буття людини, з’являються нові канали інформаційного діалогу в суспільстві. Однією з цінностей суспільного життя стає інформаційна свобода. Разом з тим, якщо десять-двадцять років тому питання стояло про кількість інформації, то зараз – це питання якості. Якість інформаційного простору країни стає проблемою збереження соціально-психологічного балансу та користі здорових, продуктивних сил суспільства, життєспроможної соціальної адаптації різних верств суспільства.Сьогодні людська психіка витримує граничні інформаційні й емоційні навантаження. Різноманітна рекламна продукція звертається до слабостей людської природи і культивує їх. Ще однією причиною загострення масового деструктивного впливу на психіку є несформованість механізмів соціально-психологічної регуляції в умовах інформаційного суспільства. В цьому розрізі на увагу заслуговує думка К.-Г. Юнга про те, що «ми значно краще захищені від неврожаїв, повеней, епідемій, чим від власної духовної неповноцінності, що, на жаль, не сприяє належній опірності психічним епідеміям». І справді, у нашому суспільстві не створені необхідні механізми протидії «психічним епідеміям», більше того, немає навіть розуміння необхідності інформаційно-психологічного захисту, інформаційної безпеки. Тим часом все більшого розповсюдження у регуляції поведінки сучасної людини відіграє міфічна свідомість. В умовах взаємовиключних вимог, невизначеності й нестабільності середовища, неясності завдань суспільного розвитку міф, з одного боку, виступає як могутній захисний механізм, що перешкоджає повному розпаду як людської особистості, так і соціуму. З іншого боку, спотворюючи картину подій, що відбуваються у суспільстві і природі, міф становить реальну небезпеку [Ліщинська О. Деструктивний вплив інформаційного простору // Психолог. – 2006. – №7 (199). – с-20. ]. Існують міфи, що підвищують енергетику, силу духу, підсилюють стійкість особистості стосовно зовнішніх примусових впливів, і міфи, що знижують енергетику людини, дезорганізують і деморалізують її, знижують потенціал саморегуляції особистості. Сучасні засоби масової інформації дають необмежені можливості для маніпулювання міфічним способом пізнання, порушуючи баланс інформаційного обміну й екологію масової свідомості [Ложкин Г.В. Информационно-психологическая безопасность личности // Персонал. – 2002. – №3. – с- 22 ]. Отож, можна констатувати, що специфіку сучасної соціальної ситуації існування людини в нашій країні, як і в інших країнах, визначають фактори інформаційного суспільства: Існування сучасної людини в інформаційно-щільному середовищі: агресія мас-медіа, безліч слабко-контрольованих контактів, глобальні проблеми. Психологічна неграмотність населення, невисокий рівень інформаційної компетентності. Широке використання психотехнологій з метою маніпуляцій масовою свідомістю, інформаційні війни різного масштабу. Інформаційні технології стають діючим інструментом у реформуванні суспільства. Інформаційна культура особистості й соціуму у значній мірі визначає продукування смисложиттєвих орієнтирів і цілей життя. В цих умовах актуалізується проблема інформаційного суверенітету та безпеки. Потреба забезпечення інформаційного безпеки викликана, по-перше, необхідністю забезпечення національної безпеки в цілому; по-друге, існування таких загроз інформаційній сфері країни, які можуть принести значний збиток загальнонаціональним, регіональним і локальним інтересам; по-третє, необхідністю врахування того, що за допомогою інформації можна впливати на свідомість та поведінку людей. Г. Ложкін до соціально-психологічних факторів, що безпосередньо впливають на інформаційно-психологічну безпеку особистості, відносить: деформацію системи норм; неадекватну оцінку національних, культурних та історичних традицій; появу нових засобів впливу на свідомість; деструктивну роль нетрадиційних конфесій; послаблення ваги найважливіших соціокультурних інститутів держави – науки, освіти, культури; відсутність сформованих психологічних механізмів захисту від маніпулятивних впливів [ Чміль Г.П. Антропологічні засади екранної культури. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук. – К., 2005. с-80].
Аналіз опрацьованих літературних данних:
Отже, інформація у наш час може нести не тільки користь для людини але й негативно впливати на її здоров'я.За допомогою інформації можно дезарінтувати ворогів,впливати на політичну діяльність людей,існує багато думок ,що хтось за допомогою телебачення маніпулює людьми. Інформаційне забруднення —це засмічення інформаційних ресурсів непотрібними, невідповідними та низькоякісними даними. Поширення непотрібної та небажаної інформації має згубний ефект на діяльність людини її здоров'я. Інформаційне забруднення— є значною проблемою, яка швидко поширюється. Інформаційне забруднення суттєво впливає на психіку,поведінку ,здоров'я людей,їх розумові здібності та інше.Особливо негативному впливу легко піддаються діти,молодь під цим впливом вони деградують і наше суспільство разом з ними.Молодь «зомбується» вона не може уявити собі життя без віртуальних знайомств,друзів,без комп'ютерних ігор та телебачення.Під дією інформаційного(електронного) забруднення у людини спостерігаються розлади нервової системи,стресси,схильність до насильства,стерається межа між добром і злом,діти немше рухаються іспілкуються між собою.
