ПРОФІЛАКТИЧНІ ОБРІЇ

Дані дослідження, на яке я посилаюся, свідчать про досить високий рівень такої інфікованості. Таким чином, на нашу думку, цей різновид вакцинації, як безпечний та ефективний, доцільно ввести до офіційного календаря щеплень. Це захистить вакцинованих дівчат та жінок від наслідків впливу цього вірусу впродовж наступного статевого життя. Перед суспільством, як це визнано у світі, дієвий чинник онкопрофілактики стосовно жіноцтва.

 Та повернімося до проблеми медицини дитинства. Учені Національної академії медичних наук розробили та рекомендували для впровадження електронний паспорт здоров’я новонародженої дитини. В умовах реформування медичної галузі та переходу на страхову медицину, звісно, важливо мати для кожного громадянина України електронний паспорт здоров’я, тому базою для його створення може бути вже розроблений електронний паспорт дитини в час її народження.

 Ясла, дитсадок, школа з її інтенсивним інтелектуальним навантаженням, переважанням комп’ютерної та телевізійної гіподинамії. У процесі зростання дітей іде внаслідок цього виразне зменшення прошарку здорових у популяції, і загальний рівень здоров’я дітей — випускників шкіл, є незадовільним. На період закінчення школи практично здоровими можна визнати лише кожного четвертого, а 40% дітей — мають одне-два хронічних захворювання, про що свідчать і дані нашого дослідження. Найчастішими серйозними проблемами здоров’я випускників шкіл є наступні: недуги кістково-м’язової системи — у 35,1%, нейроциркуляторна дистонія — 24%, захворювання органів травлення — 29%.

 Враховуючи серйозність наслідків вищеназваних порушень здоров’я дітей, слід вважати за потрібне поглиблене наукове вивчення причин такої поширеності хронічних захворювань у дітей і підлітків з негайною розробкою шляхів поліпшення стану їхнього здоров’я. Це стратегічне питання медицини, яке, зокрема, потребує й активізації напрямів шкільної гігієни.

 Що ж робити далі? На підставі отриманих результатів НАМН України систематично надає пропозиції та рекомендації до різних органів законодавчої та виконавчої влади щодо стратегії і тактики в організації охорони здоров’я матерів та дітей і підлітків у нашій країні. Ось деякі контрапункти таких концепцій.

 По-перше: в усіх областях України потрібно створити на другому рівні (при консультативних поліклініках) кабінети для збереження здоров’я здорової жінки та здорової дитини, функція яких насамперед має бути спрямована на тісний контакт роботи з сімейними лікарями з різних питань профілактичної медицини та формування здорового способу життя в сім’ях, активну профілактичну роботу через різні канали суспільних комунікацій.

 По-друге, враховуючи факт значного впливу на стан репродуктивного здоров’я, перебіг та наслідки вагітності соціально-економічних умов життя сім’ї, вчені пропонують продовження впровадження заходів щодо підтримки молодих сімей та сімей з дітьми. У цьому аспекті пропонується скоротити на годину тривалість робочого дня для жінок, що працюють, з часу, коли вони стали на облік по вагітності, зі збереженням середньої зарплати. Це сприятиме зменшенню ускладнень під час вагітності і пологів та поліпшенню показників здоров’я немовлят.

 Ми також наголошуємо, що категорично забороняється працювати вагітним у вечірні та нічні години. Особливо це питання потрібно контролювати в структурах недержавного сектора, коли вагітна працює в приватних роботодавців, і в разі виявлення порушень застосовувати санкції до таких керівників. Для вагітних з підвищеною хворобливістю із малозабезпечених верств населення обов’язково передбачити безкоштовний відпуск медикаментів зі спеціальним переліком для підтримки їхнього здоров’я під час вагітності та догляду за дитиною першого року життя. Насамперед це стосується жінок з анемією, яка дуже поширена в Україні. Досвід безплатного лікування малокрів’я вагітних існує в багатьох країнах світу.

 І ще одна безперечно важлива теза. Вітчизняна система охорони здоров’я жінок протягом останніх 20 років активно впроваджує новітні допоміжні репродуктивні технології, але значний їх відсоток здійснюється на комерційній основі. Подальше збільшення державної підтримки цих технологій дасть можливість неплідним парам, а у нас їх близько одного мільйона, здійснити функцію продовження свого роду і поліпшити демографічну ситуацію в Україні.

 Наприкінці слід зазначити, що за час незалежної України виконувалася чимала кількість Національних науково-практичних програм. Упровадження в практику розробок у ході виконання державних програм, безумовно, давало свій позитивний результат, проте значних корінних зрушень у показниках здоров’я нашого населення ми поки не змогли досягти. Тому відмовитися від створення цільових науково-практичних програм за такого стану справ у вітчизняній охороні здоров’я було б передчасно. Треба повністю підтримувати запропонований владою проект «Український вимір» та розробку універсальної державної програми «Здоров’я-2020».

 Наукові установи Академії медичних наук України взяли активну участь у розробці основних науково-практичних розділів цієї програми. Усі профільні інститути Академії в умовах активного реформування та оптимізації системи охорони здоров’я за дорученням її президента академіка А.М. Сердюка та президії НАМН визначили пріоритетні завдання програми «Здоров’я-2020», які будуть розв’язувати нагальні проблеми вітчизняної медицини. Серед цих завдань є розділи, які присвячені збереженню здоров’я дітей та репродуктивного здоров’я населення України. Немає сумнівів, що за підтримки проводом держави виконання програми «Здоров’я-2020» буде мати важливе медико-соціальне значення і дасть вагомі результати.

Юрій АНТИПКІН,

 директор Інституту педіатрії,

 акушерства та гінекології НАМН

 України, академік НАМН.

 ©”Ваше Здоров’я” №2 за 2012 р.