С прогрессом физико-химической биологии в нашей, стране
в последние годы возник принципиально новый раздел медицины, значительно
расширивший возможности лечения самых различных заболеваний. Речь идет об
элиминации из организма веществ методами диализа, фильтрации и адсорбции.
Другое важное свойство сорбционных методов заключается в том, что они позволяют
направленно воздействовать на иммунореактивность организма. Большой интерес
представляет феномен резкого повышения чувствительности организма к
фармакологическим средствам после применения сорбционных материалов.
Для
засвоєння отриманих теоретичних знань студент протягом усього періоду практики
в обов'язковому порядку повинен вести щоденник. Записи ведуться щодня, щоб мати
змістовну системну інформацію. Кожен запис починається з дати, змісту та завдання
на виконання робіт. Щоденник є робочим документом, матеріали якого є складовою
частиною звіту про практику.
У щоденнику наводяться:
·візуальні спостереження, ескізні рисунки та схематичні
зображення робочих місць і технічного оснащення технологічних процесів
(пристроїв для очистки пило-газових викидів перед викидом їх в атмосферу;
обладнання очисних споруд на промислових стоках, схем і устаткувань для
рекультивації конкретних ділянок порушених земель тощо);
Визначення
кількості забруднюючих твердих речовин у повітрі поблизу промислових об'єктів,
автотрас, автостоянок, автобаз, залізничних об'єктів. Підготувати кілька широкогорлих
скляних банок об'ємом 3 – 4 л. Можна скористатися також пластмасовими відрами
чи навіть тазиками. Одну ємність встановити поряд з джерелом забруднень (шосе,
ТЕС тощо), другу – на відстані 50 м від об'єкта, третю – на відстані 100 м,
четверту – 200 м. Ємності мають встановлюватися на висоті близько 2 м над
землею і бути недоступними для сторонніх людей (дітей). Збір аерозолю
(експозиція ємностей) має тривати місяць; за цей час необхідно регулярно
оглядати й доливати воду в разі її випаровування. Після закінчення вловлювання
твердих частинок з повітря ємності переносять в лабораторію для аналізів.
Для
формування висновків про екологічну ситуацію у будь-якому районі суші чи
акваторії необхідні дані про хімічний склад повітря, води, ґрунтів, фізичні
особливості абіогенних елементів навколишнього середовища, таблиці гранично
допустимих концентрацій шкідливих хімічних речовин та сполук у водному й
повітряному середовищах і наявні місцеві нормативні дані щодо промислових і
енергетичних викидів і скидів, медико-санітарні норми та дані санітарно-епідеміологічних
станцій про стан та динаміку здоров'я людей та інших живих істот у досліджуваному
районі.